Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Пересадівка
ПЕРЕСАДІВКА - село, центр сільської Ради. Розташована на правому березі річки Інгулу, за 42 км від районного центру. До залізничної станції Грейгове - 7 км. Населення -2969 чоловік. Сільській Раді підпорядковане село Михайло-Ларине. {div float:right}{module ИМСУ ИН}{/div}
У Пересадівці міститься садиба артілі «Батьківщина», за якою закріплено 8943 га землі, в т. ч. 6575 га орної. Господарство спеціалізується на виробництві зерна, м'яса і молока. За самовіддану працю 113 колгоспників відзначено урядовими нагородами, в т. ч. орденом Леніна - бригадира тракторної бригади Г. Г. Кучера, орденом Трудового Червоного Прапора - голову правління І. І. П ятанчука і доярку Г. М. Бубну.
В селі 7 магазинів, шевські і кравецькі майстерні, лікарня на 25 ліжок, дитячий комбінат,
середня школа, клуб, бібліотека. Великою повагою серед односельців користується вчителька Н. С. Семенова, нагороджена орденом Леніна.
Засноване село в 1770-1775 рр. переселенцями з Бессарабії. Після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції, у січні 1918 року, перєсадівці обрали Раду селянських депутатів, першим головою якої був бідняк Г. О. Чайка. На початку 1919 року він очолював ревком. У серпні того ж року його закатували денікінці. Після вигнання білогвардійців у червні 1920 року в селі створено партійний і комсомольський осередки.
У грудні 1920 року організовано комітет незаможних селян. У 1921 році в Пересадівці утворюються ТСОЗи «Червона хвиля» і «Робітник», через рік - сільгоспартіль «Сумлінний КНС». 180 пересадівців, що воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни, відзначені урядовими нагородами, в т. ч. орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня Я. М. Мотряк і М. П. Печериця, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня та медалями - М. П. Проценко, В. Г. Турта.
На околиці села Пересадівки та Михайло-Лариного виявлено залишки кількох поселень доби ранньої та пізньої бронзи, а також скіфських часів і перших століть н. ери.
У Пересадівці міститься садиба артілі «Батьківщина», за якою закріплено 8943 га землі, в т. ч. 6575 га орної. Господарство спеціалізується на виробництві зерна, м'яса і молока. За самовіддану працю 113 колгоспників відзначено урядовими нагородами, в т. ч. орденом Леніна - бригадира тракторної бригади Г. Г. Кучера, орденом Трудового Червоного Прапора - голову правління І. І. П ятанчука і доярку Г. М. Бубну.
В селі 7 магазинів, шевські і кравецькі майстерні, лікарня на 25 ліжок, дитячий комбінат,
середня школа, клуб, бібліотека. Великою повагою серед односельців користується вчителька Н. С. Семенова, нагороджена орденом Леніна.
Засноване село в 1770-1775 рр. переселенцями з Бессарабії. Після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції, у січні 1918 року, перєсадівці обрали Раду селянських депутатів, першим головою якої був бідняк Г. О. Чайка. На початку 1919 року він очолював ревком. У серпні того ж року його закатували денікінці. Після вигнання білогвардійців у червні 1920 року в селі створено партійний і комсомольський осередки.
У грудні 1920 року організовано комітет незаможних селян. У 1921 році в Пересадівці утворюються ТСОЗи «Червона хвиля» і «Робітник», через рік - сільгоспартіль «Сумлінний КНС». 180 пересадівців, що воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни, відзначені урядовими нагородами, в т. ч. орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня Я. М. Мотряк і М. П. Печериця, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня та медалями - М. П. Проценко, В. Г. Турта.
На околиці села Пересадівки та Михайло-Лариного виявлено залишки кількох поселень доби ранньої та пізньої бронзи, а також скіфських часів і перших століть н. ери.