Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Прибужжя
ПРИБУЖЖЯ (до 1946 року - Акмечетка) - село, центр сільської Ради, розташоване на правому березі Південного Бугу, за 25 км на схід від райцентру та за 7 км від залізничної станції Трикратне. Населення - 1802 чоловіка. Сільській Раді підпорядковані також населені пункти Акмечеіські Ставки, Анетівка, Жовтневе, Птиче, Слава, Шуцьке. {div float:right}{module ИМСУ ИН}{/div}
В селі - центральна садиба колгоспу ім. Суворова, що обробляє 4477 га орної землі. Основний виробничий напрям - рільництво і м' ясо-молочне тваринництво. За 1,5 км від села міститься центральна садиба радгоспу «Акмечет- ські Ставки», відомого далеко за межами області. Орні землі його становлять 5047 га, 113 га - під садами та виноградниками. Господарство спеціалізується на виробництві свинини. У 1'970 році на 100 га сільськогосподарських угідь вироблено по 122 цнт м'яса. Радгосп, яким понад 20 років керував Герой Соціалістичної Праці Н. І. Куніцин, не раз був учасником Виставки досягнень народного господарства СРСР та Виставки передового досвіду в народному господарстві УРСР. За успіхи у розвитку всіх галузей сільськогосподарського виробництва 1967 року радгосп нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, йому присвоєно звання колективу комуністичної праці. 9 передовиків колгоспу і 15 робітників радгоспу удостоєні урядових нагород, зокрема ордена Леніна - інженер І. П. Стороженко, свинарка
H. Ф. Петрова, пташниця Н. X. Ступа, ордена Трудового Червоного Прапора - комбайнер П. М. Онищенко.
Тут є середня школа, вечірня і заочна школисі льської молоді, 2 дитячих ясел, будинок культури, бібліотека, літній кінотеатр, 2 стадіони, 4 магазини, 2 їдальні, комбінат побутового обслуговування. Працюють 50 вчителів і спеціалістів сільського господарства з вищою освітою.
Прибужжя - одне з найдавніших поселень Ананьївського повіту. Воно виникло недалеко від колишнього турецького поселення XVII- XVIII ст., в якому була Ак-Мечеть (Біла мечеть), звідки й стара назва - Акмечетка. Його першими жителями були переселенці з Полтавської губернії та втікачі з центральних районів Росії. Жителі села активно відгукнулись на події першої російської буржуазно-демократичної революції. В 1905 році вони зруйнували панський тік, пасіку, розігнали худобу. Організатори цього виступу були заслані до Сибіру. В роки німецько-фашистської окупації в селі діяла підпільна патріотична група під керівництвом молодшого лейтенанта Червоної Армії комуніста І. Маличева.
Уродженцеві Прпбужжя Ю. П. ДорошУ присвоєно звання Героя Радянського Союзу за героїзм, виявлений, при форсуванні річки Пилиці (притока Вісли) у 1944 році. Вихідцем з села є
I. А. Луценко - письменник, доктор філологічних наук, професор.
Поблизу с. Анетівки вперше на Микол аїв- щині археологами виявлено пізньопалеолітичну стоянку, на якій знайдено близько трьох тисет крем'яних знарядь праці та рештки поселення доби неоліту (V-IV тис. до н. е.), а на околиці села Прибужжя - могильники доби неоліту та бронзи.
В селі - центральна садиба колгоспу ім. Суворова, що обробляє 4477 га орної землі. Основний виробничий напрям - рільництво і м' ясо-молочне тваринництво. За 1,5 км від села міститься центральна садиба радгоспу «Акмечет- ські Ставки», відомого далеко за межами області. Орні землі його становлять 5047 га, 113 га - під садами та виноградниками. Господарство спеціалізується на виробництві свинини. У 1'970 році на 100 га сільськогосподарських угідь вироблено по 122 цнт м'яса. Радгосп, яким понад 20 років керував Герой Соціалістичної Праці Н. І. Куніцин, не раз був учасником Виставки досягнень народного господарства СРСР та Виставки передового досвіду в народному господарстві УРСР. За успіхи у розвитку всіх галузей сільськогосподарського виробництва 1967 року радгосп нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, йому присвоєно звання колективу комуністичної праці. 9 передовиків колгоспу і 15 робітників радгоспу удостоєні урядових нагород, зокрема ордена Леніна - інженер І. П. Стороженко, свинарка
H. Ф. Петрова, пташниця Н. X. Ступа, ордена Трудового Червоного Прапора - комбайнер П. М. Онищенко.
Тут є середня школа, вечірня і заочна школисі льської молоді, 2 дитячих ясел, будинок культури, бібліотека, літній кінотеатр, 2 стадіони, 4 магазини, 2 їдальні, комбінат побутового обслуговування. Працюють 50 вчителів і спеціалістів сільського господарства з вищою освітою.
Прибужжя - одне з найдавніших поселень Ананьївського повіту. Воно виникло недалеко від колишнього турецького поселення XVII- XVIII ст., в якому була Ак-Мечеть (Біла мечеть), звідки й стара назва - Акмечетка. Його першими жителями були переселенці з Полтавської губернії та втікачі з центральних районів Росії. Жителі села активно відгукнулись на події першої російської буржуазно-демократичної революції. В 1905 році вони зруйнували панський тік, пасіку, розігнали худобу. Організатори цього виступу були заслані до Сибіру. В роки німецько-фашистської окупації в селі діяла підпільна патріотична група під керівництвом молодшого лейтенанта Червоної Армії комуніста І. Маличева.
Уродженцеві Прпбужжя Ю. П. ДорошУ присвоєно звання Героя Радянського Союзу за героїзм, виявлений, при форсуванні річки Пилиці (притока Вісли) у 1944 році. Вихідцем з села є
I. А. Луценко - письменник, доктор філологічних наук, професор.
Поблизу с. Анетівки вперше на Микол аїв- щині археологами виявлено пізньопалеолітичну стоянку, на якій знайдено близько трьох тисет крем'яних знарядь праці та рештки поселення доби неоліту (V-IV тис. до н. е.), а на околиці села Прибужжя - могильники доби неоліту та бронзи.