БАРАТІВКА - село, центр сільської Ради. Розташована за 15 км на південь від районного центру і за 2,5 км від залізничної станції Галаганівка. Населення - 1125 чоловік. Сільській Раді підпорядковані також населені пункти Галаганівка, Гречанівка, Новософіївка, Петропавлівське, Романово-Булгакове, Червоний Промінь. {div float:right}{module ИМСУ ИН}{/div}
Радгосп ім. 40-річчя Жовтня, центральна садиба якого розміщена в Баратівці, має 2892 га орної землі, в т. ч. 1531 га зрошуваної; під садом і виноградниками - 98 га. За досягнення у сільськогосподарському виробництві Т. М. Гладких двічі удостоєний ордена Леніна. Таким же орденом відзначені директор радгоспу В. П. Заїкін, комбайнери Г. С. Бобров і П. К. Авраменко.
Тринадцять передовиків виробництва нагороджено іншими орденами та медалями. В радгоспі видається багатотиражна газета «Прапор Жовтня».
На території Баратівки - середня школа, клуб, бібліотека, дитячий садок.
До послуг трудящих - 4 магазини, книжковий кіоск, їдальня, комбінат побутового обслуговування.
Засноване село в 1864 році переселенцями з Очакова. В 1920 році тут створено 2 ТСОЗи - «Трудівник» і «Червоний Жовтень», організатором яких був Р. О. Ігнатченко. В 1929 році вони об'єднались в колгосп «Маяк комуни». В 1939 році він був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки в Москві. 1957 року колгосп перетворено на радгосп.
Уродженець села Баратівки морський льотчик капітан О. П. Агеєнко загинув у боях за оборону Ленінграда. Його ім'я навічно занесено до списку полку.
У Баратівці народився Т. І. Юрженко - доктор хімічних наук, професор Львівського політехнічного інституту.
В околицях села досліджено 3 кургани доби бронзи'(III-II тис. до н. е.), в яких знайдено поховання з антропоморфними стелами. Одне з них було в розписній кам'яній скрині, подібній до відомих у Криму й на Кавказі. Тут же досліджено 10 курганів скіфських часів (IV- III ст. до н. е.). В одному з поховань (дитячому) - знайдено прикраси з кістки, срібну гривну, наконечники стріл тощо.