ПРИБУЖАНИ (до 1946 року - Кантакузинка) - село, центр сільської Ради. Розташовані на правому березі річки Південного Бугу, за В км на південь від районного центру і залізничної станції Вознесенськ. За півкілометра від села - річкова пристань Вознесенськ. Населення - 2036 чоловік. Сільській Раді підпорядковані також населені пункти Глюгове, Кризо ручко, Манне, село Мартинівське, селище Мартинівське, Нове, Новосілка, Очаківське, Родники, Тидрик, Цвіткове, Червоні Кошари. {div float:right}{module ИМСУ ИН}{/div}
На території села міститься центральна садиба колгоспу ім. Синякова, який має 3702 га орної землі. Тут вирощують озиму пшеницю, ячмінь, кукурудзу, з технічних культур - соняшник. Тваринництво - м'ясо-молочного напряму. Розвивається садівництво, вішоградарство та рибальство. 3 допоміжних підприємств у колгоспі є млин, маслоробний та ковбасний цехи. За післявоєнні роки побудовано 5 корівників, вівчарню, зерносклади, приміщення комбінату побутового обслуговування. 32 трудівники села нагороджено орденами і медалями, в їх числі керуючий відділком В. О. Кочегура, механізатор І. М. Марфенко та ланкова Т. Г. Молдованова - орденом Трудового Червоного Прапора. Голову виконкому Прибужанівської сільської Ради депутатів трудящих М. Д. Онощенка відзначено орденом Жовтневої Революції.
У селі є середня школа, будішок культури, бібліотека; 5 магазинів, швейна та взуттєва майстерні, є водопровід. Тут працює цех Вознесенського заводу будівельних матеріалів.
Прпбужани засновані в другій половині XVIII ст. на землях, подарованих царськті урядом молдаванським боярам. 1920 року виникли партійний та комсомольський осередки, КНС. Через 2 роки тут було створено машпнно- прокатну станцію.
Уродженцю села льотчику А. П. Артеменку за успішне виконання бойових завдань у роки Великої Вітчизняної війни присвоєно звання Героя Радянського Союзу.