Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Ташине
ТАШИНЕ (давня назва - Грибове) - село, центр сільської Ради, розташоване на лівому березі Тилігульського лиману, за 25 км на захід від районного центру і за 36 км від залізничної станції Березівка, Населення - 713 чоловік. Сільській Раді підпорядковані населені пункти Люблине, Новопетрівка, Прогресівка. {div float:right}{module ИМСУ ИН}{/div}
У селі розміщена центральна садиба багатогалузевого колгоспу ім. Жданова. За господарством закріплено 4600 га орної землі. Розвинуте рільництво. У тваринництві переважає вівчарство. За високі виробничі показники 11 передовиків колгоспу нагороджено орденами і медалями Радянського Союзу, в т. ч. О. А. Вов- ченко і А. М. Вербу - орденом Трудового Червоного Прапора.
На території Ташиного - восьмирічна школа, дитячі ясла, клуб, бібліотека.
Село засноване наприкінці XVIII ст. переселенцями з Молдавії. На початку XIX ст. сюди були переселені кріпаки з Полтавської губернії. В 1861 році під час обнародування царського маніфесту про «волю» селяни Ташиного відмовилися сплачувати поміщику викуп за землю і відробляти далі панщину. Викликані війська вчинили звірячу розправу над населенням. Багатьох учасників виступу, в т. ч. і жінок, жорстоко побили різками, декількох скарали смертю. На сторінках журналу «Колокол» О. І. Герцен гнівно таврував організаторів цієї
жорстокої розправи. 1919 року проти денікінців діяв ташинський партизанський загін, яким командували 3. Сербенюк та К. Деркач. Пізніше цей загін влився до 403-го Тилігуло-Березанського полку. В 1920 році створено партійний та комсомольський осередки.
На околиці села знайдено залишки поселення доби бронзи (кінець III - початок І тисячоліття до н. е.) і перших століть н. ери.
У селі розміщена центральна садиба багатогалузевого колгоспу ім. Жданова. За господарством закріплено 4600 га орної землі. Розвинуте рільництво. У тваринництві переважає вівчарство. За високі виробничі показники 11 передовиків колгоспу нагороджено орденами і медалями Радянського Союзу, в т. ч. О. А. Вов- ченко і А. М. Вербу - орденом Трудового Червоного Прапора.
На території Ташиного - восьмирічна школа, дитячі ясла, клуб, бібліотека.
Село засноване наприкінці XVIII ст. переселенцями з Молдавії. На початку XIX ст. сюди були переселені кріпаки з Полтавської губернії. В 1861 році під час обнародування царського маніфесту про «волю» селяни Ташиного відмовилися сплачувати поміщику викуп за землю і відробляти далі панщину. Викликані війська вчинили звірячу розправу над населенням. Багатьох учасників виступу, в т. ч. і жінок, жорстоко побили різками, декількох скарали смертю. На сторінках журналу «Колокол» О. І. Герцен гнівно таврував організаторів цієї
жорстокої розправи. 1919 року проти денікінців діяв ташинський партизанський загін, яким командували 3. Сербенюк та К. Деркач. Пізніше цей загін влився до 403-го Тилігуло-Березанського полку. В 1920 році створено партійний та комсомольський осередки.
На околиці села знайдено залишки поселення доби бронзи (кінець III - початок І тисячоліття до н. е.) і перших століть н. ери.