Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Новопетрівка
НОВОПЕТРІВКА (давня назва - Петрівка)- село, центр сільської Ради. Розташована за 12 км на захід від районного центру і за 10 км від залізничної станції Снігурівка. Населення- 2082 чоловіка. Сільській Раді підпорядковані також населені пункти Бурханівка, Зоря, Куйбишеве, Любимірка, Любине. {div float:right}{module ИМСУ ИН}{/div}
Радгосп «Комунар», центральна садиба якого розташована у Новопетрівці, обробляє 1050 га орної землі, в т. ч. 1689 га - зрошуваної. Розвинуте тваринництво м'ясо-молочного напряму; впрошуються зернові й технічні культури. Серед трудівників, відзначених урядовими нагородами, Н. М. Щоголь удостоєна ордена Трудового Червоного Прапора.
У Новопетрівці - середня школа, школа- інтернат, дитячі ясла, бібліотека.
Засноване село в середині XIX ст. переселенцями з Херсонської губернії та солдатами - відставниками з Воронезької, Симбірської і Курляндської губерній. Під час першої російської революції, у грудні 1905 року, селяни розігнали сторожу в економіях князя Трубецького і поміщика Юхименка, розбили комори, забрали хліб, підпалили будівлі. Каральний загін козаків жорстоко придушив виступ. Селян О. Бабича, І. Супруна, Л. Рощенка, В. Бунчука, Є. Агафонова, В. Данильченка та інших відправлено на каторгу. 26 січня 1918 року в Новопетрівці була обрана Рада селянських депутатів, яка приступила до розподілу поміщицької землі. Для боротьби з денікінцямп восени 1919 року Д. І. Загородній сформував у Новопетрівці партизанський загін з 50 чоловік, який увійшов до складу Впсунського повстанського війська. Після визволення села від білогвардійців 9 лютого 1920 року був створений революційний комітет, 7 квітня того ж року в селі обрано Раду.
На початку 1921 року в селі виник партійний, а 1926 року - комсомольський осередки. В грудні 1922 року з ініціативи Новопетрівського комітету незаможних селян організовано сільськогосподарську артіль «Серп і молот», а 1924 року- артіль «Ленінський осередок».
Радгосп «Комунар», центральна садиба якого розташована у Новопетрівці, обробляє 1050 га орної землі, в т. ч. 1689 га - зрошуваної. Розвинуте тваринництво м'ясо-молочного напряму; впрошуються зернові й технічні культури. Серед трудівників, відзначених урядовими нагородами, Н. М. Щоголь удостоєна ордена Трудового Червоного Прапора.
У Новопетрівці - середня школа, школа- інтернат, дитячі ясла, бібліотека.
Засноване село в середині XIX ст. переселенцями з Херсонської губернії та солдатами - відставниками з Воронезької, Симбірської і Курляндської губерній. Під час першої російської революції, у грудні 1905 року, селяни розігнали сторожу в економіях князя Трубецького і поміщика Юхименка, розбили комори, забрали хліб, підпалили будівлі. Каральний загін козаків жорстоко придушив виступ. Селян О. Бабича, І. Супруна, Л. Рощенка, В. Бунчука, Є. Агафонова, В. Данильченка та інших відправлено на каторгу. 26 січня 1918 року в Новопетрівці була обрана Рада селянських депутатів, яка приступила до розподілу поміщицької землі. Для боротьби з денікінцямп восени 1919 року Д. І. Загородній сформував у Новопетрівці партизанський загін з 50 чоловік, який увійшов до складу Впсунського повстанського війська. Після визволення села від білогвардійців 9 лютого 1920 року був створений революційний комітет, 7 квітня того ж року в селі обрано Раду.
На початку 1921 року в селі виник партійний, а 1926 року - комсомольський осередки. В грудні 1922 року з ініціативи Новопетрівського комітету незаможних селян організовано сільськогосподарську артіль «Серп і молот», а 1924 року- артіль «Ленінський осередок».