Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Білоусівка
БІЛОУСІВКА - село, центр сільської Ради, розташоване за 25 км на південний схід від районного центру і залізничної станції Вознесенськ. Населення - 1849 чоловік.
Колгосп ім. Дпмитрова, центральна садиба якого міститься У Білоусівці,- багатогалузеве господарство, де вирощуються зернові культури, {div float:right}{module ИМСУ ИН}{/div}розвивається тваринництво м'ясо-мол очного напряму. Набувають розвитку й такі галузі, як садівництво і виноградарство. За артіллю закріплено 7298 га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 5265 га орних земель. З допоміжних підприємств є електростанція потужністю 265 квт, млин, майстерня ремонту сільськогосподарської техніки. За високі виробничі показники 67 колгоспників відзначені урядовими нагородами, в т. ч. ордена Жовтневої Революції удостоєно комбайнера І. В. Пронтенка, ордена Трудового Червоного Прапора - бригадира тракторної бригади Д. П. Булата, тваринника М. Г. Слободяна.
У селі - середня школа, будинок культури, бібліотека, є дитячий садок. Працюють 6 магазинів.
Білоусівка заснована в другій половині XVIII ст. козаками і молдаванами, що оселилися в балці Білоусовій.
У роки громадянської війни в партизанських загонах воювали 94 жителі села. У перші дні гітлерівської окупації в селі була створена підпільна патріотична група, активними членами якої були вчителі Г. П. Синєгрибов, С. С. Дончик та інші. Підпільники добули зброю, в т. ч. два кулемети, і переправили її в село Рацеве, де готувався виступ проти гітлерівців. Навесні 1943 року фашисти напали на слід патріотів. Після жорстоких катувань їх стратили у вознесенській тюрмі. Вдалося врятуватися лише С. С. Дончику. Підпільники поховані у парку ім. Шевченка в м. Вознесенську. Уродженцю Білоусівки І. М. Самбурову- Фолкуяну, який смертю хоробрих загинув у жовтні 1943 року при форсуванні Дніпра під Кременчуком, посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
В околицях села знайдено рештки двох поселень скіфського часу (VI-II ст. до н. е.) та курган з кам'яною бабою XII ст.
Колгосп ім. Дпмитрова, центральна садиба якого міститься У Білоусівці,- багатогалузеве господарство, де вирощуються зернові культури, {div float:right}{module ИМСУ ИН}{/div}розвивається тваринництво м'ясо-мол очного напряму. Набувають розвитку й такі галузі, як садівництво і виноградарство. За артіллю закріплено 7298 га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 5265 га орних земель. З допоміжних підприємств є електростанція потужністю 265 квт, млин, майстерня ремонту сільськогосподарської техніки. За високі виробничі показники 67 колгоспників відзначені урядовими нагородами, в т. ч. ордена Жовтневої Революції удостоєно комбайнера І. В. Пронтенка, ордена Трудового Червоного Прапора - бригадира тракторної бригади Д. П. Булата, тваринника М. Г. Слободяна.
У селі - середня школа, будинок культури, бібліотека, є дитячий садок. Працюють 6 магазинів.
Білоусівка заснована в другій половині XVIII ст. козаками і молдаванами, що оселилися в балці Білоусовій.
У роки громадянської війни в партизанських загонах воювали 94 жителі села. У перші дні гітлерівської окупації в селі була створена підпільна патріотична група, активними членами якої були вчителі Г. П. Синєгрибов, С. С. Дончик та інші. Підпільники добули зброю, в т. ч. два кулемети, і переправили її в село Рацеве, де готувався виступ проти гітлерівців. Навесні 1943 року фашисти напали на слід патріотів. Після жорстоких катувань їх стратили у вознесенській тюрмі. Вдалося врятуватися лише С. С. Дончику. Підпільники поховані у парку ім. Шевченка в м. Вознесенську. Уродженцю Білоусівки І. М. Самбурову- Фолкуяну, який смертю хоробрих загинув у жовтні 1943 року при форсуванні Дніпра під Кременчуком, посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
В околицях села знайдено рештки двох поселень скіфського часу (VI-II ст. до н. е.) та курган з кам'яною бабою XII ст.